Академія Гри, м. Львів
«Мудрість на щодень» - за байками Езопа
У 2006 році з прем’єрою вистави «Метаморфози» розпочався новий етап в історії театру ім. Леся Курбаса, який отримав назву Академія гри.
За двадцятилітнє існування цього колективу можна сміливо говорити про те, що тут вже сформовано власну акторську школу і Академія Гри є її логічним оформленням – це простір, де досвід попередніх років передається молодому поколінню через практику, безпосередньо у роботі, місце, що відкрите для різноманітних методологій і шукань. Академія гри є, також, певною формальною хитрістю, спробою переосмислення застарілого поняття академічного театру – театр ім. Леся Курбаса вважає себе академічним не в класичному радянському розумінні, а саме Академією Гри – школою, творчою майстернею, де навчання, передача досвіду відбувається не в традиційно-академічний спосіб, а за принципом практичного освоєння матеріалу і ремесла під керівництвом майстрів.
«Мудрість на щодень» - вистава в якій молода генерація театру ім. Леся Курбаса (як акторська, так і режисерська) у формі забави займається філософствуванням і мудруванням. Використовуючи байки Езопа молоді актори перевтілюючись в певні персонажі сміливо бавляться і говорять про людські стосунки, політику, релігію, тероризм, мораль, історію і т. д. Приправивши все це легким соусом «єврейського базару» режисер Тарас Кищун мудрує разом із цими звірями з людськими обличчями у легкій та комічній формі на теми, що часто для сучасносного соціуму є табу.
- Режисер - Тарас Кищун
- Робота зі словом - Олег Стефан, Тетяна Каспрук
- Керівник - Володимир Кучинський
- Художник світла - Володимир Стецькович
- Музичне оформлення - імпровізації учасників дійства
- Гусейнов Микола - Орел і хлібороб
- Соколов Денис - Мавпа і рибалка
- Селецький Андрій – Лисячий хвіст
- Галась Галя – Лисиця й виноград
- Горбач Оля – Хворий лев
- Гайова Олена – Два півні
- Козакевич Оксана – Вовк і лелека
- Шарак Орест – Танцюючі мавпи
- Мануйлов Артем – Півень, собака та лисиця
- Онещак Олег – Як лев, лис та віслюк разом полювали
- Цвях Юля – Лисиця й цап
«П’ять стихій» - за притчами Дзен
„П'ять стихій” є спробою пізнання Східної культури через Слово Дзенських коанів.
Робота з такими текстами є особливо привабливою. Як глибиною потенціалу акторського дослідження Слова, так і тим, що спроба такої праці здійснюється вперше. Тому вимагає виняткової зосередженості у занурення в культуру Слова, що має тисячолітню історію.
Японські притчі Дзен мають визначальне місце в духовній спадщині Стародавнього Сходу, і практиці Дзен-Буддизму зокрема. Після виголошування вчителем певної притчі учні досягали просвітлення – вищої сходинки духовного перетворення.
Традиційний Східний театр (Но, Кабукі) черпає енергію з джерел духовних практик – буддійських, даосизьких. В свою чергу, традиційний Західний театр має за основу давньогрецьку трагедію і діонісійські містерії.
Вистава „П'ять стихій” – це спроба прокласти паралель між Східною ідеєю перетворення і Західною концепцією принесення жертви та християнським поняттям Дару, спроба виявити спорідненість духовного перетворення людини, як адепта, внаслідок Слова Дзенських притч, та актора, внаслідок сценічної гри, у вирі перетворення стихій, як структури світобачення Східної культури.
Творча майстерня «Lelio», м. Київ
“Ми, Боже, вільні?”
Ідея, хореографія та вірші – Лілії Климчук
ЛІБРЕТО
Божевільність людей на шляху до свободи
В їхніх мріях, бажаннях відтворена мить.
Що лекає потребу шукати Любові
У тих істинних рухах Божествених вій.
Музика – Крейг Армстронг
Дійові особи:
Вона (та , що знайшла) – Лілія Климчук
Вона (та, що знайде) - Олена Ільгузіна
«Театр 19», г. Харьков
В. Жеребцов «ЧМО»
| Режиссура | Игорь ЛАДЕНКО |
| Сценография | Екатерина КОЛЕСНИЧЕНКО и Игорь ЛАДЕНКО |
| Костюмы | Екатерина КОЛЕСНИЧЕНКО |
В ролях:
| Хрустяшин (Хруст): | Сергей САВЛУК |
| Новиков: | Юрий НИКОЛАЕНКО |
| Бес: | Олег ДИДЫК / Сергей БАБКИН |
| Алтынов: | Сергей ЛИСТУНОВ |
| Анна: | Мария БЕССЧЕТНИКОВА / Наталья ИВАНСКАЯ |
| Катя: | Снежана ВАРТАНЯН |
Из словарей: ЧМО - части материального обеспечения (воен.). ЧМО - «человек малообразованный», «человек мешающий обществу», «человек морально отсталый», «человек морально опущенный», «чемпион московской области», «чемпион московской олимпиады», «чрезвычайно мобильный организм», «человек материально обеспеченный», «чрезвычайно малогабаритный объект»(фольклорн.). ЧМО - человек морально опустившийся (аббревиатура, употреблявшаяся работниками исправительных учреждений.
"Art&Гарт. Генерация активних актерських технологий", г. Луганск
«godo» - по пьесе С. Беккета
Национальный Центр Театрального Искусства им. Леся Курбаса. ТанцЛабораториум
Перформенс «Курбас. Реконструкция»
Про Курбаса
Лесь Курбас – украинский режиссер
Его актеры изучали Шпенглера, Штайнера и Платона. Делали этюды по законам Ньютона. Им восхищался Всеволод Мейерхольд, называя самым выдающимся режиссером Советской Республики, его считал своим учителем Александр Довженко. Практически все известные украинские актеры 1920-1960-х годов были либо воспитанниками Курбаса, либо испытали его сильное влияние.
Лесь Курбас рассстрелян 3 ноября 1937 годя в урочище Сандормах, Карелия. Именно там с 27 октября по 4 ноября было расстреляно 1111 этапированних из Соловецкого Кремля – « в честь подготовки к празднованию ХХ – летия Великой Октябрьской Социалистической Революции»
Про перформенс
С человека снимают одежду, лишая его, таким образом, культурной оболочки.
Он пытается выжить в изменившихся обстоятельствах. В отчаянных попытках oтыскать новую идентичность, человек теряет опору. Процесс раз-облачения повторяется снова и снова, доводя человеческое существо до чистой экзистенции.
"ТанцЛабораториум" не использует тело танцора как профессиональный инструмент, а обращается к тому, что глубже всего спрятано в теле – пра-человеческое, то, что есть во всем живом и вообще сущем – к «телу-памяти».
В перформансе использован звук старых пластинок. Это грамзаписи танцевальной музыки 30-40-х годов, а также фрагменты композиций авангардного музыканта Томаса Бринкмана (Thomas Brinkmann).
Мастер-класс О. Стефана (г. Львов)
«Сподіваюся на те, що у нас з вами може статися ЗУСТРІЧ. Можливо, для когось при цьому вона станеться з самим собою. Напевно, на нас з вами чекає спільна ДІЯ, спільний СЛУХ, ЗВУК, ДОТОРК, ПРИСУТНІСТЬ І ТИША… І, як на те буде ВОЛЯ, моя з вами, ще не відомо яка ІМПРОВІЗАЦІЯ – задля пошуку відповідей на ці запитання: ХТО Я?.. ЗВІДКИ?.. І НАВІЩО?...»,
Олег Стефан
Мастер-класс Л. Климчук (г. Киев)
Тренінг базується на індивідуальній роботі та спілкуванні партнерів одне з одним мовою тіла, яке призводить до спільних переживань та відкритті у Собі нових відчуттів. Дві людини або кілька людей рухаються разом в доторканні, підтримуючи спонтанний невербальній діалог на основі своїх відчуттів, тобто зосередивши увагу на найменших змінах та перенесенні ваги, енерції руху тіла – свого та партнера, - у пошуку спільної взаємної опори та балансу. Вони імпровізують, спілкуючись на мові доторкань, обертаються, підстрибують, використовуючи всю поверхню тіла для утримання власної ваги та ваги партнера, зберігаючи м’якість та бережливе ставлення одне до одного. Вони не знать завчасно, куди приведе їх їхній рух. Важливо не обдумувати, інтерпретувати чи аналізувати свій рух, але досліджувати з партнером можливості спільної творчості, розкриваючи природні рухливі можливості тіла та отримуючи від цього задоволення.